Класний керівник



Учні мого класу є активними учасниками шкільної агітбригади, постійно беруть участь у районних масових заходах: «Молодь обирає здоров’я», «Природоохоронці», «ДЮР», «КВК», «Театралізовані вистави» та займають призові місця.



Шкільна виставка малюнків до Дня 8 Березня


Відкритий виховний захід "Прийди, весно, з радістю до свята Масляної"




В 9класі  була проведена виховна година  "Безпечний Інтернет". 


Відкритий виховний захід "Андріївські вечорниці"

Позакласний захід з трудового навчання "Господиня 2020"







Колектив учнів 9 класу Новоархангельської ЗШ зайняв почесне ІІІ місце в районному огляді-конкурсі  малюнку "Зоологічна галерея"






Флешмоб (7-8) клас до дня миру

Виховна година «Правдивість – основа гідності»

Мета: формувати моральні якості людини і пояснити, що правдивість і щирість - слова протилежні за значенням брехні і нещирості.
Завдання:
ü розширити змiст поняття правдивiсть;
ü формувати вмiння оцiнювати власнi вчинки та вчинки товаришiв;
ü виховувати щирiсть та правдивiсть;
ü розвивати в учнів прагнення до осмислення себе, своєї поведінки;
ü формувати моральні якості особистості, відповідальність і порядність.

Хід заняття
«Правдивість – це дихання життя,
це основа будь-якої гідності»
Теодор Драйзер
І. Вчитель. Ми сьогодні поговоримо про правдивість і щирість. Для того, щоб розібратися в цьому давайте підберемо, синоніми та антоніми до слова правдивість.
Групова робота. І група підбирає синоніми.
        ІІ група – антоніми.
ПРАВДИВІСТЬ
СИНОНІМИ
АНТОНІМИ
Відвертість
Брехливість
Чесність
Підлабузництво
Невдаваність
Лукавість
Нелукавість
Закритість
Відкритість
Вдаваність
Привітність
Нещирість
Істинність
Недостовірність
Щирість
Недійсність
Достовірність
Нечесність
Дійсність
Непорядність

ІІ. Вчитель. Правда й брехня…, чесність, порядність і брехливість – ці поняття дуже часто супроводжують людину. Але одне з них возвеличує, а інше ганьбить її. Як не розгубитися, як відрізнити правду від брехні, плітки від істини, наклеп від щирості? Щоб знати, як діяти, треба чітко розуміти сутність, значення слова. І допоможе нам у цьому тлумачний словник. Давайте знайдемо тлумачення слів «правда» і «брехня».
Приблизна відповідь учнів:
Правда –  це  те, що відповідає дійсності.
Правдивий – той, що говорить правду, істину.
ІІІ. Читання вiрша Д. Павличка «Мухомори»
Мухомор сказав до мухомора:
– В нашiм лiсi ти – найкращий гриб! –
І подумав: «От яка потвора –
де ти взявсь, чорти тебе взяли б!»
Мухомор одмовив мухомору:
– В нашiм лiсi кращий ти за всiх! –
І подумав: «Хто таку потвору
Сотворив i виставив на смiх!»
Вчитель. Подумайте, як можна назвати таких мухоморiв?
Яких людей вони нагадують?
Як ви ставитесь до подібних людей?
 Звідки, на вашу думку, беруться такі люди? Чи їх огидні риси вроджені, чи набуті внаслідок неправильного виховання?
 Що спонукає людину говорити неправду?
 Чи зустрічаються прояви лицемірства у шкільному житті?

ІV. Дискусія «Моя особиста позиція»
Учні, сидячи у колі, висловлюють свої думки щодо проблемних ситуації:
Петрик вдарив по м’ячу, i мяч влучив у вiкно. Вiкно розбилося, а м’яч, вiдскочивши вiд рами, впав прямо в руки Андрiйковi, який проходив бiля вiкна. Виходить учителька. Оцiнивши побачене, вона звертається до Андрiя:
-  Андрійку, хiба ти не знав, що гратись м’ячем пiд вiкнами не можна? Це призвело до того, що ти розбив вiкно.
(Можливi два варiанти розвитку дiалогу.)
І варіант. Андрiй, не бажаючи видати Петрика, бере провину на себе.
ІІ варіант. Петрик зiзнається, що це вiн розбив шибку.
Дiти висловлюють своє ставлення до вчинкiв Андрiя i Петрика, оцiнюють їх.
         Важливо надати слово кожному, уникаючи відповідей: «Я зроблю
так...». Доцільними є відповіді: «Я відчуваю...», «Мені хочеться...».
V. Вчитель. На дошці записані мудрі вислови великих людей. На партах лежать сигнали у вигляді вогника. Ви повинні прикріпити свій вогник до того вислову, який показує, якою людиною ви хочете стати в майбутньому.
«Не можна бути справедливим, не будучи людяним»
 Л. Вовенарг.
 «Бути добрим зовсім не важко: важко бути справедливим»
 В. Гюго.
 «Ніколи не пізно замовкнути, якщо знаєш що брешеш»
 А. Дюма.
Групова робота. Перед вами лежить конверт. У ньому знаходяться слова. Вам необхідно зібрати з них прислів'я та пояснити їх .
·        Два брехуни одної правди не скажуть.
·        Коли гине леопард, шкура залишається, коли помирає людина, залишається ім'я.
·        Неприваблива правда краща від дотепної брехні.
·        Не шукай правди в інших, коли в тебе її нема.
·        Топчи правду в калюжу, а вона все чиста буде.
VI. Гра.
Завдання I. Учням роздаються листочки паперу, на яких вони повинні продовжити фрази:
У класі я -
Вдома я -
Серед друзів я -
На картках, на яких учні написали пропозиції, своє ім'я писати не потрібно. Потім всі картки перемішуються і складаються в коробку. Вчитель витягує картку, зачитує відповіді і дає учням право визначити, про кого йде мова. Якщо діти вгадують правильно, але з якоїсь причини учень не хоче це визнавати, він може це не робити. Але, як правило, учні п’ятого класу з задоволенням грають в ці ігри і не відмовляються від написаного тексту на їх картках.
Завдання II. Учням пропонується пограти в гру, яка називається «Чарівний капелюх». Учням можна сказати наступне: «Уявіть собі, що добра чарівниця подарувала вам капелюх, за допомогою якого ви можете перевтілюватися в різних тварин».
Якби ви наділи капелюх на уроці, в кого б ви хотіли перетворитися?
Якби ви наділи капелюх, гуляючи зі своїми друзями, в кого б ви хотіли перетворитися?
Якби ви наділи капелюх в будинку, в кого б ви хотіли перетворитися?
 VII. Бесіда.
Вчитель пропонує питання проблемного характеру:
Як ви вважаєте, чому діти, хоч і розуміють, що говорити неправду – погано,  все ж таки обманюють? Давайте визначимо основні причини і наслідки.
Учні в ході бесіди заповнюють схему на дошці.


-         боязнь покарання
-         вхваляння
-         легковажність
-         безділля
-         не може сказати
 


VIII. Кросворд «Відгадай та поясни прислів’я»
1.     Серце … людини на дзеркало схоже. (Чесної)
2.     Словом можна cкривдити, … — не скривдиш. (Правдою)
3.     Велике діло гроші, а ще … — правда. (Більше)
4.     … чоловік — як вугіль: хоч не спалить, то очорнить. (Брехливий)
5.     Правда — як олія, скрізь наверх … . (Спливає)


ІХ. «Мікрофон»
- Виконуючи завдання, до  якого висновку дійшли?
- Чого навчилися?
- Що було корисним для вас?
- Для чого це потрібно кожному з вас?
X. Вчитель. Чесність, правдивість, скромність завжди були і залишаться найбільшим багатством людини. Ніколи не бреши ні батькові, ні матері, ні друзям, ні знайомим, і незнайомим не бреши. Брехня приносить величезну шкоду, починаючи з того, що заховав щоденник з поганою оцінкою.
Є діти, які бояться говорити правду. Вони думають: «Скажу правду – втрачу друга, кінець дружбі». Але життя спростовує це. Дружба на брехні ніколи не трималася, зовсім навпаки. Багато дітей правильно розуміють критику.
Брехня найчастіше властива людям самолюбним, але слабким і обмеженим. Про те, чи розумна людина, можна судити по тому, наскільки вона правдива. Збрехати –  в будь-якому випадку низько і нерозумно.
Я сподіваюся, що ви так не робите. Адже чесність і правдивість є найважливішими моральними якостями людини. 


Тема заняття. «Як дитина забавляється, так їй і здоров’я  посміхається».


Мета заняття:  узагальнити знання учнів по темі «Дитячий фольклор», вчити аналізувати зміст і форму дитячої гри, використовувати гру як засіб розваги і самовиховання, розвивати спритність, швидкість бігу, узгодженість слів та рухів; збагачувати свій життєвий досвід надбанням народу.
Обладнання: магнітофон,записи фонограм, реквізит для проведення ігор (хустина, прутик, перстень, бриль, квітка, хусточка).
Тип заняття: комбінований (узагальнення та закріплення вивченого).
Оберіг заняття. Кроковеє колесо (палиця, до якої прив’язане колесо з кольоровими стрічками).
Місце проведення: Будинок творчості школярів та молоді.
Епіграф заняття. Та й хитра ж штука, оця народна гра! Ви думали - такі собі пустощі, коли робити нема чого, то в креймахи грають, аби збавити час, а вона, ота забавка, - мистецтво. А вона має свій погляд на людину, батьківщину, добро, уявлення про тебе і світ. Бо мистецтво - це метод пізнання себе і світу, а гра записала в собі і закодувала в генах дії не лише народні знання, а нас із вами, наш національний характер. Василь Довжик

Хід заняття.

І. Організаційна частина.

Педагог. Доброго дня, гуртківці та гості! Тема нашого заняття «Як дитина забавляється, так їй і здоров’я прибавляється». Заняття є підсумковим і завершує розділ «Дитячий фольклор». Сьогодні ми продемонструємо чого ми навчилися, про що дізналися, що сподобалося найбільше.  Адже велика радість — гратися, співати, мріяти у колі своїх друзів.

Пісня.  «Не давайте суму жити» сл.. та муз. Н.Май

ІІ. Робота над темою заняття.
Педагог. Народні ігри, пісеньки, заклички, забавлянки, лічилки… А які рухливі ігри стали вашими улюбленими? (Діти відповідають.) А давайте згадаємо як і коли виникли ігри?

Народні ігри створені народом так само, як казки, приказки, загадки, вони передаються з покоління в покоління. Народні ігри, відомі нам як забава, як форма фізичного загартування,— своєрідна школа виховання, що формує поетичне мислення і мистецькі смаки. Гра була вигадана ще первісними людьми як частина складного ритуалу, який мав на меті інтенсифікувати людську енергію для найповнішого впливу на явища природи і життя.

Оберегом нашого заняття є кроковеє колесо. Є дуже багато ігор з ним. А ми пограємо в «Карусель».

Гра „Карусель”.
         Усі стають у коло, всередині кола Іван тримає великий круг на палиці, а до нього прив’язані кольорові стрічки. Кожна дитина бере в руку одну стрічку і всі йдуть по колу, співаючи:
                   Карусель спочатку тихо, завертілась нам на втіху.
         (з кожним разом все швидше і швидше)
                   Потім все пішло кругом
                   І бігом, бігом, бігом.
                   Тихше, тихше, не спішіть,
                   Каруселі зупиніть.
                   Раз, два, раз, два,
                        Вже закінчилася гра.

Гра : «Гуси»

Обираються вовк, пастух, мати і гуси. Мати трохи осторонь — дома. Пастух жене в поле гусей пасти. Вовк сидить між матір'ю і полем, де гуси. Мати починає кликати:

—Гуси, гуси, додому!
—Чого?
—Вовк за горою!
—Який?
—Сірий, білий, волохатий! Тікайте швидко до хати!

Гуси тікають, а вовк ловить. Кого впіймає, приводить додому. Мати перераховує гусей і, одного не дорахувавшись, звертається до пастуха:

—Де гуска?
—Продав.
—Що купив?
—Булку.
—Де вона?
—З'їв.

Мати б'є пастуха і знову посилає його пасти гусей. Так продовжується доти, поки вовк не переловить всіх гусей. Повернувшись з останнім гусаком, пастух зізнається, що гусей забрав вовк. Мати пропонує відібрати гусей, йдуть до вовка.

—Чи не бачили ви наших гусей?
—Ні, не бачив (гуси в цей час ґелґотять).
—А що то ґелґотить?
—Та то борщ кипить (гуси шиплять).
—А що то шипить?
—Каша біжить.
—Дайте-но подивлюсь,— мати відштовхує вовка,— може, то наші гуси.

Впізнавши своїх гусей, розтулює їм руки, які ті міцно стискають. У кого не розтулить, той буде вовком.

Педагог. А тепер повторимо лічилки.
1. Дві зелені жабки рахували лапки:
— В тебе п'ять і в мене п'ять —
Ми умієм рахувать.
Вийшов бусол з комишу:
— Вас до школи запишу!
Жабки миттю до води —
Поховались хто куди.
І чого було тікати?
Бо не вміють рахувати!
2. За горою, за крутою,
за горою золотою
там щука-риба грала,
золотеє перо мала.
Сама собі дивувала,
що хороше вигравала.
3. Джміль, оса та бджілка — от і вся лічилка.
Педагог. Веселі танцюристи ми.
Кружляємо у висоті –
Листочки, листочки,
Червоні й золоті.
 А тепер настав час для танцю.
Танець: «Гречаники»

Педагог. Продовжуємо наше заняття іграми. Гра «Панас».

Грають хлопці й дівчата. Когось обирають Панасом, зав'язують очі хустинкою, виводять на середину й обертають, питаючи:

—Панасе, Панасе, На чому стоїш?
—На камені!
—Що продаєш?
—Квас!
—Лови курей, та не нас.

Відпускають Панаса, а самі розбігаються. Він починає ловити дітей, і той, кого зловить, стає Панасом.

Педагог. Нумо гратися в «Журавля»! Це дитяча народна гра-пісня.
 
Дійові особи: журавель, діти (кілька осіб), бабуся.
Унадився журавель, журавель до бабиних конопель, конопель.
Сякий, такий журавель, сякий, такий довгоносий, сякий, такий довгополий,
Сякий, такий виступає, конопельки все щипає.
Буде лихо журавлю, журавлю, коли його я зловлю, я зловлю!
Сякий, такий журавель, сякий, такий довгоносий,
Сякий, такий довгополий, сякий, такий виступає,
Конопельки все щипає. Ловіть журавля!

«Журавель» з паличкою в руці ходить у колі по «бабиних коноплях», нагинається, «скубе» їх; діти ходять по колу, співають, а «бабуся», співаючи, ловить «журавля».

Дитяча народна гра  «Перстенець».
Діти сідають рядком і складають руки долонями докупи. Одна дитина відходить від гурту, а друга затуляє між долонями «перстень» (камінчик, паличку).
Дитина, котра відійшла, повертається, а гурт промовляє:
Гадуль-гадуль-гадулька! Десь там моя зозулька по полю літала, золоте пір'я збирала. Подоляночко, вставай, свого перстенця шукай.
Дитина вгадує, в кого перстенець, і каже: — Ти, (Марусе), перстень дай!
Якщо вгадає, то на її місце стає той, у кого був перстень. А якщо не вгадає, продовжує вгадувати далі.

Гра «Іваночку, покинь схованочку»


Мета: Розвивати спритність, швидкість бігу.
Хід гри: Обирається Іванко. Повертається до стіни обличчям. Діти стають гуртом і промовляють:
Іваночку, Іваночку, 
Покинь свою схованочку. 
Раз, два, три - кого схочеш, 
То злови.
Діти тікають, Іванко їх ловить.

Гра «Сімейка»


Мета: Закріплення лічби; узгодження слів та рухів.
Хід гри: Діти стоять у колі. Обирається Омелько. Йому одягають бриль. Розподіляють ролі між іншими дітьми, які по черзі заходять у коло до Омелька. Усі разом промовляють слова:
У нашого Омелечка 
Невеличка сімеєчка: 
Тільки він та вона, 
Та старий, та стара. 
Та Іван, та Степан, 
Та Василь, та Панас. 
Та той хлопець, що в нас. 
Та дві дівки косатих, 
Та два парубки вусатих, 
Та дві Христі в намисті, 
Та дві ляльки в колисці.

Педагог. А зараз хвилинка відпочинку.
Стати струнко! Руки в боки.
Пострибаєм, як сороки,
Як сороки – білобоки –
Стрибу, стрибу, скоки, скоки!
А тепер, як жабенята,
Зможем трохи пострибати!
Ква-ква-ква,ква-ква-ква,
Щоб спочила голова!


Гра «Галя по садочку ходила..»


Посередині кімнати або майданчика поставлено два стільчика спинками один до одного. На одному стільчику квітка, це - «садок». Діти стоять у колі, одна дитина (Галя) з хусточкою в руках стоїть біля квітки.
На слова:
Галя по садочку ходила, 
Хусточку біленьку загубила, 
Ходить по садочку, блукає, 
Хусточку біленьку шукає
діти йдуть по колу вліво. Галя ходить усередині кола біля квітки і на слово «згубила» залишає хустинку на стільчику, біля квітки, а сама переходить на другу сторону, до сидіння стільчика, й удає, що шукає хустинку. Потім сідає на стілець. 
На слова:
Не журися, Галю - серденько, 
Ми знайшли хустинку біленьку, 
У садочку, біля малини, 
Під зеленим листом тернини
діти йдуть по колу вправо і зупиняються. Одна дитина, визначена вихователькою, підходить до стільчика з квіткою, бере хустинку і промовляє:
Ти, Галю, хустину не шукай, Хто знайшов, відгадай!
Якщо Галя, не оглядаючись, відгадає голос дитини, вони міняються місцями. Гра повторюється.


Гра «Калина»


Діти стоять у колі і співають пісню:
Ой на горі калина, 
Під горою малина, 
Ой так, на горі калина, 
Ой так, під горою малина. 
Там зійшлася дітвора, 
Танцювати почала. 
Ой так, там зійшлася дітвора, 
Ой так, танцювати почала.
На слова першого рядка діти тричі плещуть у долоні. На слова «Під горою малина» вони присідають, знову тричі плещуть у долоні (перед колінами). На слова «Ой так, на горі калина» тупають однією ногою (тричі), а на слова «Ой так, під горою малина» обертаються ліворуч навколо себе. На слова «Там зійшлася дітвора» діти ступають чотири кроки вперед, зменшуючи коло; на слова «Танцювати почала» роблять назад чотири кроки, збільшуючи коло. На слова «Ой так, там зійшлася дітвора» тупають другою ногою (тричі), а на слова «Ой так, танцювати почала» обертаються вправо навколо себе.

ІІІ. Підсумок заняття.
Педагог. Наше заняття закінчилося, але все чого ми навчилися ми будемо використовувати у наступних заняттях, бо там де є діти, обов’язково є гра, казка, пісня.В їх змісті відбито національну психологію кожного народу: «У всіх народів існує чималий запас ігор, котрі якоюсь мірою відбивають побут народу».
Високу оцінку іграм дав В. О. Сухомлинський: «Гра - це величезне світле вікно, крізь яке в духовний світ дитини вливається живлючий потік уявлень, понять про навколишній світ. Гра - це іскра, що засвічує вогник допитливості». Нехай цей вогник ніколи не згасне у ваших серцях!
Пісня. «Добра пісня» Сл.та муз. Н.Май




Виховна година на тему: «Криком вогню не загасиш»

Мета:
формувати уявлення про  причини виникнення пожежі в побуті та її наслідки; вчити учнів правильно діяти у випадку виявлення пожежі; розвивати навички самозахисту в умовах задимленого помешкання; виховувати розсудливість, почуття відповідальності за свої вчинки.
Обладнання:
ілюстрації, плакати, вирізки з газет із статистичними даними про пожежі.
Хід виховної години
І. Організаційний момент
Привітання
У день такий чудовий
Зустрілися ми знову
Бажаємо всім успіхів.
І гарного здоров’я!
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів
1.         Слово учителя:
– Діти, ви любите казки? Зараз я прочитаю вам казку про червоного півня. Цей червоний півень має інше ім’я, а яке - ви скажете, прослухавши  казку. Сідайте зручно і слухайте уважно.
Казка   про    червоного    півня
Давно це було. Жив серед людей червоний півень. Підступний він був і злий, небезпечний і страшний. Люди дуже боялися цього півня, тримали під замком у своїх печах. Тільки  утримати його було дуже важко. Півень цей був хитрий: вирветься, бувало, маленькою іскринкою з димаря, з лампи і пішов гуляти – простір йому. Люди воду на нього ллють, а йому хоч би що. Де побував червоний півень – там лихо. Замість хати – чорний попіл, а інколи і худобу з’їсть, і навіть людей.
А  червоний півень знай собі гуляє: то у місті, то у селі з’явиться. Боролися люди з  червоним півнем, як могли, але не завжди під силу їм було упоратися, тому що є у нього чарівна властивість: чим більше він їсть, тим ненажерливішим стає.
Є у нього ще й спільники. Червоний півень  намагається бути поближче до них: малих дітей обдурює, а неохайних дорослих перехитрює. Але стоїть проти нього славне військо, готове за першим сигналом кинутися проти червоного півня. Сміливі, неспокійні, відважні бійці у ньому. Ім’я  їм – пожежні.
–      Яке ж справжнє ім’я червоного півня? (Вогонь).
–      А як ви думаєте, вогонь – наш друг чи ворог? (Ворог і друг).
–      Коли вогонь для людини друг?
–      А коли вогонь для людини ворог?
Він може зігріти, зварити обід,
Він плавить метал і розтоплює лід.
А може і ліс велетенський спалити,
Майно і будинок – усе спопелити.
 2.       Слово учителя:
–  З сивої давнини люди боялися землетрусів, пожеж. Але згодом вони навчились передбачати стихійні лиха. Вогонь досі несе загрозу людям, продовжує час від часу жахати нас.
–  А які причини виникнення пожежі?
1– й учень
На роботі мама й тато,
Сірники знайшли малята,
І  не знає дітвора,
Чим скінчитись може гра.
2 – й учень
Наказали мама й тато:
«Діти, разом не вмикайте
Праску та магнітофон,
Телевізор «Електрон»,
Бо нагріється розетка,
Спалахне вогнем умить,
А від нього й дім згорить.»
3 – й учень
Електропраска – кожен знає –
У побуті допомагає.
Та пам’ятати має кожний,
Що бавитись з вогнем не можна.
4 – й учень
Чайник без води нагрівся,
Перегрівся, загорівся.
Загорілася плита –
В нас пожежа,
В нас біда.
5 – й учень
Коли грім гримить, гуркоче,
Блискавиця цілить в очі,
Вікна треба зачиняти,
Не пускати їх до хати.
6 – й учень
Листя спалюють малята
Близько дуже біля хати.
А від того, треба знати, –
Хата може запалати.
Довіряє батько Вові
Телевізор кольоровий
Щоб дитина не лежала,
А культурно розважалась.
Розважатись Вова вміє:
Крутить – вертить, аж упріє.
То вмикає, вимикає,
То канали він міняє,
До антени вже добрався…
Раптом – бах! Оце догрався…
Бідний «телек» дух спустив –
мало хату не спалив…
Учитель:
–  Від пожеж багато лиха, гірких сліз, понівечених людських доль. Про це знає маленька героїня вірша:
Іринка і жаринка
Мама попіл вигрібала
І за хатою зсипала.
Раптом дивиться Іринка:
Тліє в попелі жаринка.
А вітрище дме у бік,
А жаринка скік та скік…
На дворі лежить зерно
Ой, згорить же все воно!
Іра чопцями – туп-туп,
На жаринку з кухля хлюп.
Утопилась в ній біда.
3.   Фізкультхвилинка
Не вмикай на кухні газ – раз,
Не клади під піч дрова – два,
В лісі сірників не три – три,
Не лишай вогонь в квартирі – чотири,
Не лягай при свічці спать – п’ять,
Іскра впала на підлогу – погасіть – шість,
Зачиніть вікно, коли в небі грім – сім,
У грозу під деревом не стійте в лісі – вісім,
Сірником не забавляйся – дев’ять,
Пам’ятайте всі, про що в лічильці йдеться – десять.
4.    Конкурс загадок
Учитель:
– Що ще може стати причиною пожежі, ви дізнаєтесь, коли відгадаєте загадки.
Кожен день в вікні кіно.                                       (телевізор)
В нашій кухні кілька літ
Він муркоче, наче кіт,
І ховає справжню зиму
За надійними дверима.                                      (холодильник)
              
Схожа груша ця на сонце,
Має вуса й шапочку.
Темряву з’їсть охоче
Електрична…                                                         (лампочка)
Скрізь, неначе крокодил,
Встромить ніс – насос.
І якщо почує пил,
Всмокче…                                                                (пилосос)
–      Як назвати ці предмети одним словом?              (електроприлади)
–      Для чого вони потрібні?
–      Чи небезпечно користуватись ними? Чому?

5.       Слово учителя:
–  У наш час щороку у світі стається близько 5 мільйонів пожеж. Щогодини у вогні гине одна людина, 2-3 особи одержують травми і опіки, кожен третій загиблий – дитина.
В Україні пожежі теж приносять багато біди. Щодня в Україні виникає до 120 пожеж, в яких гине в середньому 7 чоловік. А за рік ці цифри набагато збільшуються. За статистичними даними за один рік у нашій країні  виникло 9745 пожеж, загинуло 845 громадян, з них – 46 дітей.
 6.       Ситуації для обговорення
–           Допоможіть зробити правильний висновок із таких ситуацій:
Як лагідно сонце сіяє в високості!
Лисичка до лева зібралась у гости.
Вона біля шафи крутилася радо:
Свої розглядала багаті наряди.
Ось вибрала сукню найкращу для себе:
–  Хороша, але прасувать її треба.
Лиш праску ввімкнула й водить нею стала –
Сусідка – сорока у дім завітала.
Про се і про це, бач, сорока тріщить.
Лисичка те слуха, а сукня… (горить)
–           Ой, що я накоїла! Як мені гірко!
На сукні новенькій з’явилася дірка…
Лисичко-сестричко! Ти друзів стрічай,
Та праску під час балачок… (виключай)
Поставивши  чайник на плитку завзято,
Вогонь запалили малі зайченята.
Самі ж веселенькі гайнули гуляти:
М’яча у дворі узялися ганяти!
Коли наганялись, згадали про чай.
–           Вже, мабуть, готовий! Іди – вимикай!
А чайник тим часом кипів та кипів,
Всю плитку забризкав, бурчав і шипів.
Вогонь загасив він, і в кухні відразу
Свистіння почулось горючого…(газу)
Щоб лиха страшного із газом не знати,
Увімкнену плитку не слід… (залишати)

7.       Гра «Деформований текст»
Прочитай. Розмісти речення так, щоб вийшов зв’язний текст.
Пожежа
1.     Збіглися люди, та було вже пізно.
2.     Петрик та Миколка гралися вдома сірниками.
3.     Криків дітей ніхто не почув.
4.     Почалася пожежа.
5.     Загорівся диван.
6.     Дим вибився з будинку.
7.     Двері були зачинені.
8.     Діти перелякалися і кинулися до дверей.
Порядок речень: 2,5, 4, 8, 7, 3, 6, 1.

8         Слово учителя:
–       Пожежа сама по собі не виникає. Причин виникнення пожежі багато. Отже, давайте спробуємо їх ще раз назвати (відповіді дітей).
–      Дуже часто пожежу спричиняють цигарки.
Підсмажений Лис
Байка
Лис, що хитру вдачу мав,
Гарну хатку збудував.
Міг вселятися і жити,
Та надумав утеплити.
Був би виконав свій план –
 Клоччя вже напхав в диван,
Затикать почав дірки…
Ох, якби ж не цигарки!
Модна забавка в зубах,
Лис манірно: пах та пах…
В клоччя скочила іскринка –
З димом вмить пішла хатинка.
Піднялася аж до хмар,
І стирчить лише димар.
Лиса жде сумна пора,
Темна та сира нора.
А мораль? Згоріла хата,
Ще й хвостяру обсмалив.
Хто у цьому винуватий? –
Лис, який завжди палив…

Учитель:
–      Тепер ми знаємо причини виникнення пожежі, а також ми повинні знати, як треба себе поводити у разі їх виникнення.
Та все ж як трапиться біда,
Що тоді робити?
1– учень
Не ховатись у кутку,
А вогонь гасити!
2 – учень
Як  горить щось, треба, діти,
До пожежних подзвонити.
Бачите вогонь і дим –
Набирайте… (101)

9. Слово учителя:
– Пожежники – захисники життя і здоров’я людей, мужні люди. Кожного дня вони  готуються до героїчного вчинку. Їх називають бійцями «вогняного фронту». Найкращий пожежник одягає бойове спорядження за 18 секунд, а через 30 секунд він займає місце в машині. У пожежників є клятва. Давайте ми її повторимо.
Клятва пожежників
Ми пожежники – вогнеборці!
Ми бійці вогняного фронту,
Захисники життя і здоров’я людей!
Клянемося бути сміливими!
Клянемося бути спритними, мужніми!
Учитель:
–      Які наші пожежники уважні, перевіримо під час гри із дзвіночком.
Гра «Дзвіночок»
Подзвоню один раз – треба підстрибнути на місці. Подзвоню два рази – підняти праву руку вгору. Подзвоню три рази – тричі плеснути в долоні.
Гра «Пошук ляльки»
–      Під час пожежі у диму майже нічого не видно. Із зав’язаними очима ви повинні відшукати ляльку.
Гра «Перетягування канату»
–  Важка, відповідальна праця у пожежників, але коли у них випадає вільна хвилинка, вони люблять позмагатись у перетягуванні канату.
Гра «Гасимо пожежу»
Бім – бом! Бім – бом!
Загорівся кицькин дім.
Треба всім нам поспішити
І пожежу загасити.
Учитель:
–      Ви мужні,сміливі, рішучі. Потисніть один одному руки. Такі люди, як ви, ніколи не допустять пожежі.
 10.      Вікторина
–      Із яких творів взяті ці рядки?
–      Хіба не збагнув, Сірничку, досі ти?
–      Боїться вогню все, що тільки горить,
–      А ти ж, Сірничок, можеш вмить  запалить…               
(Казка «Сірничок», І. Січовик)
Вогонь розгорівся, побіг по травиці.
Йому по путі вітерець помага:
Горить на узліссі присохла трава.
Уже поблизу і кущі загорілись…
Рибалки – ведмеді в тривозі схопились.
               (Казка«Сірничок», Г. Бойко )
11.      Бесіда – міркування над висловом «Криком вогню не загасиш»
–      Чого навчає цей вислів?

ІІІ. Підсумок виховної години
Читання та обговорення вірша.
Вивчим правила пожежні,
Завжди будем обережні!
Знає хай дитина кожна:
Жартувать з вогнем – не можна!


Підписатися на: Дописи (Atom)